Блин, братюня, я тут недавно накупил закладок, специально для нас, гопников-наркоманов. Ведь только наркотики и жареный хлебушек с маслом дарят нам настоящий кайф. А чего только гопота не сделает, чтобы себя потешить.
Итак, сидел я на скамейке, шлялся где-то возле подъезда, когда заметил продавца наркотиков, который оказался не так уж далеко от меня. Он как раз доставал из кармана дурбазол, чтобы продать его какому-то отморозку. Мне захотелось чуть-чуть подогреть его угостить, так сказать, сделать нелегальную вмазку.
Я подошел к продавцу, тихонько осведомился о качестве его товара. Он, конечно, понимал, что со мной лучше не шутить, и сразу же согласился продать мне дурбазол.
Вот купил я свою закладку, иду домой счастливый, думаю, как бы так растопить свою плойку, поиграть в игры и насладиться дурбазолом. Но тут вдруг приходит идея – почему бы не сделать гопотский пикник с хлебушком у костра? Чтобы весело провести время, а еще и своей мелкой шухерке наркоты купить.
Вечер был тихим, дома посидеть мне не хотелось – слишком много было всяких проблем, а во дворе свежий воздух, костер, и, конечно же, закладка. Я взял с собой дурбазол, хлебушек с маслом и отправился на стремную поляну, где обычно закрывается наша гопотская компания.
| — Салам, парни! — поздоровался я, заметив шкодливые интриги на лицах моих дружков-наркоманов, собравшихся вокруг костра. |
| — Привет, братан! Что за закладки находки? — спросил меня Вован, мой ближайший друг из нашей дурной компании. |
| — Вот гляньте, это дурбазол, самая вкусная вещь, братва! — ответил я, подмигнув и доставая из кармана свою наркоту. |
| — Это же нелегальный шик, братишка! Мы тебе доверяем, не подведи, — предупредил меня Артем, который всегда был осторожным, когда дело касалось нашей гопотской жизни. |
Но я с уверенностью заявил, что все будет ок, и мы продолжили наши закладки. Каждый подогревал свою дозу и глотал ее с удовольствием. Вокруг нас таяли сумерки, а костер пробуждал в наших душах необыкновенный пламенный жар, словно мы вместе с хлебушком с маслом раскалились до белого каления.
Мы шутили, рассказывали смешные истории, закадычные друзья делали друг другу забавные плойки – притворялись, будто играют в самые топовые игры на наших консолях. Веселье продолжалось до самого рассвета.
— Братва, давайте курить плойку у костра, как настоящие гопники, — предложил Вован, подбрасывая нам захватывающую идею.
Мы согласились и почувствовали, что наше время прекрасно проводиться вместе с закладками, подогретыми дурбазолом, хлебушком с маслом и, конечно же, с плойками. Мы чувствовали себя настоящими гопниками, которые нисколько не стесняются, даже если обвинят нас в том, что мы шлендим.
Так я провел замечательный вечер в кругу своей гопотской семьи. Природа, наркотики, закадычные друзья – все это создало незабываемую атмосферу, которую нельзя сравнить с чем-то обычным. Правда, потом нас ждала прогулка по подворотням и продолжение нашего нелегального шлентяйства.
Но пока что я наслаждался моментом, лежа на траве, смотря на звезды и дыша свежим воздухом. Кто бы мог подумать, что обычный хлебушек, подогретый у костра, и дурбазол сделают мой вечер настолько ярким и запоминающимся.
Просто гопник наслаждается каждой мелочью в жизни и находит в ней свой нелегальный шик. А закладки, плойки и хлебушек с маслом лишь делают эту нашу гопотскую жизнь ярче и интереснее.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.